прострижений

ПРОСТРИ́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до простри́гти.

Прострижене волосся навколо рани;

// простри́жено, безос. пред.

Сказали новгородці: “Княже! Давай же підем! Бо кожна душа [в нас піде], навіть і дяк, якщо тім'я йому прострижено, а він не поставлений буде, і той піде. А хто поставлений – нехай Бога молить” (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. прострижений — простри́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прострижений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до простригти.  Великий тлумачний словник сучасної мови