прострілюваний
ПРОСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прострі́лювати¹.
Прострілюваний простір;
Ще не вирізняла хат [Петрана], а вже вірила, що вдома; все було таке знайоме, близьке їй: ш цей білий березовий гайок, що мрів у випаленому полудні, прострілюваний голосами сорок (із журн.);
// прострі́лювано, безос. пред.
Словник української мови (СУМ-20)