прострілюваний
ПРОСТРІ́ЛЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прострі́лювати¹.
Прострілюваний простір;
Ще не вирізняла хат [Петрана], а вже вірила, що вдома; все було таке знайоме, близьке їй: ш цей білий березовий гайок, що мрів у випаленому полудні, прострілюваний голосами сорок (із журн.);
// прострі́лювано, безос. пред.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прострілюваний — прострі́люваний дієприкметник Орфографічний словник української мови