простуджено
ПРОСТУ́ДЖЕНО.
Присл. до просту́джений 2.
Долаючи ревіння вітру, хрипко і простуджено кричав [міліціонер], щоб колона підтягнулася (Григорій Тютюнник);
* Образно. Невеличкий пароплав-буксир пахкав густим чорним димом, задихано чмихав і хрипло, простуджено сюрчав (О. Донченко);
Темний і неосвітлений, “експрес” той гомонів, ні, гудів, як вулик, – зойкав, співав, кашляв простуджено, матюкався віртуозливо і розпачливо, лементував дитячим плачем... (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)