простуджений
ПРОСТУ́ДЖЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до простуди́ти.
* Образно. Клен простягнув могутні віти назустріч сонцю, ніби вигрівав теплі старі кості, простуджені зимовими завірюхами, холодними вітрами (П. Кочура).
2. у знач. прикм. Який простудився.
* У порівн. Сопуть, як простуджені, коні, поверх них здіймається пара (Б. Харчук);
// Який змінився внаслідок простуди.
Вусате червоне обличчя посміхнулося, і хрипкий, простуджений голос насмішкувато спитав: – Що снилось? (О. Донченко);
* У порівн. З вітальні линули хриплі, неначе з простудженого горла, звуки грамофона (М. Івченко);
// у знач. ім. просту́джений, ного, ч.; просту́джена, ної, ж. Людина, що простудилася.
Їх багато було в ярах простуджених і хворих круг огнищ... (А. Головко).
Словник української мови (СУМ-20)