простуда
ПРОСТУ́ДА, и, ж.
Охолодження організму людини, що спричинює різні хвороби; застуда.
Він уважає, що ті приливи були не з простуди і не від погоди.., а скоріше з нервових причин (Леся Українка);
Хлюпотіла вода під ногами слободян, ніхто вже не думав про хворобу й простуду – всі йшли за Рубаном, щоб допомогти йому врятувати від псування машини (А. Шиян);
// Хворобливий стан, зумовлений охолодженням організму.
Тепер кашляю і горло болить. Але то так собі, невеличка простуда (Леся Українка);
Павло порадив, як лічитися від простуди (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)