простудіювати

ПРОСТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, книжн., кого, що.

Док. до студіюва́ти.

Арістотелева поетика була не догматична, а індуктивна: до сформульовання [сформулювання] правил критик доходив, простудіювавши багато творів даної категорії (І. Франко);

Лютченко уважно перечитав усі рецепти Волкенштейна про те, як писати п'єси, простудіював Шекспіра (Ю. Мокрієв);

– Начитана дівчина, нічого не скажеш. Мабуть, простудіювала всю фантастику (О. Бердник);

Простудіювавши варіанти рукописів і копій, виправлених рукою Шевченка, Франко відзначив невтомну і довголітню працю, яку докладав Шевченко до шліфування своїх віршів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. простудіювати — простудіюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простудіювати — -юю, -юєш, док., книжн., перех. Док. до студіювати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простудіювати — Простудіюва́ти, -дію́ю, -дію́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)