Великий тлумачний словник сучасної мови

простудіювати

простудіюва́ти

-юю, -юєш, док., книжн., перех.

Док. до студіювати 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. простудіювати — простудіюва́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. простудіювати — ПРОСТУДІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, книжн., кого, що. Док. до студіюва́ти. Арістотелева поетика була не догматична, а індуктивна: до сформульовання [сформулювання] правил критик доходив, простудіювавши багато творів даної категорії (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. простудіювати — Простудіюва́ти, -дію́ю, -дію́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)