Словник української мови у 20 томах

простушка

ПРОСТУ́ШКА, и, ж., розм.

Те саме, що проста́чка.

– Ларіна стара Пресимпатична, хоч простушка (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

[Печариця:] Ти он знайшов собі простушку та й лижеш їй руки... (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. простушка — просту́шка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. простушка — -и, ж., розм. Те саме, що простачка.  Великий тлумачний словник сучасної мови