Орфографічний словник української мови

простушка

просту́шка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. простушка — -и, ж., розм. Те саме, що простачка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простушка — ПРОСТУ́ШКА, и, ж., розм. Те саме, що проста́чка. – Ларіна стара Пресимпатична, хоч простушка (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна); [Печариця:] Ти он знайшов собі простушку та й лижеш їй руки... (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах