просуджувати

ПРОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., розм.

1. що, заст. Витрачати (певні кошти) на судовий процес.

2. тільки док., кого, що і без прям. дод. Судити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. просуджувати — просу́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. просуджувати — -ую, -уєш, недок., просудити, -суджу, -судиш, док., розм. 1》 перех., заст.Витрачати (певні кошти) на судовий процес. 2》 тільки док., перех. і неперех. Судити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови