просуджувати

просу́джувати

-ую, -уєш, недок., просудити, -суджу, -судиш, док., розм.

1》 перех., заст.Витрачати (певні кошти) на судовий процес.

2》 тільки док., перех. і неперех. Судити якийсь час.

Значення в інших словниках

1. просуджувати — просу́джувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. просуджувати — ПРОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОСУДИ́ТИ, суджу́, су́диш, док., розм. 1. що, заст. Витрачати (певні кошти) на судовий процес. 2. тільки док., кого, що і без прям. дод. Судити якийсь час.  Словник української мови у 20 томах