просце

ПРОСЦЕ́, рідко ПРІСЦЕ́, я́, с.

Пестл. до про́со.

– Сестра у полі, поїхали там трошки просця посіяти, так вона догляда (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Бабуся:] А вам, Півнику, просця, Трошки гречки та хлібця? (О. Олесь).

Значення в інших словниках

1. просце — просце́ іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. просце — рідко прісце, -я, с. Пестл. до просо.  Великий тлумачний словник сучасної мови