просяний
ПРОСЯ́НИ́Й, я́на́, я́не́.
Прикм. до про́со.
Мати тільки й бачила, як він овечатам підкладав просяної соломи (Панас Мирний);
Просяний лан;
// Вигот. із зерен проса.
У просяній хлібині, привезеній до табору, знайшлася записка (Ю. Яновський);
– Пива дай отрокам! – гукнув він комусь коло бочок, і той миттю всунув обом до рук по доброму кухлю просяного пива (П. Загребельний);
// Вигот. із стебел проса.
* У порівн. Ще й досі топче землю Інокентій Гамалія, на старість бороду викохав, як просяний віник (Григорій Тютюнник);
// Уживається в назвах деяких комах, червів тощо.
Просяний комарик; Просяний черв'як.
Словник української мови (СУМ-20)