просяяний

ПРОСЯ́ЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прося́яти.

Напав я на тебе раптом На стежці посеред степу, Нахлинув, як дощ краплистий, Як виливень буревійний, Липневий джиґун-музика, Просяяний блискавками, Співаючий дощ любові (Д. Павличко);

І біжить малий хлопчик через поле десь на Чернігівщині. І ми бачимо майже ідилічну сільську хату під стріхою, колодязь, просяяний сонцем двір, ... (з науково-попул. літ.).