просіватися
ПРОСІВА́ТИСЯ, а́ється і ПРОСІ́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ПРОСІ́ЯТИСЯ, і́ється, док.
1. Проходячи через сито, решето і т. ін., очищатися від домішок.
Входжу в сіни, – в сінях млин.., борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу, і тут заразом мелеться і борошно просівається (І. Нечуй-Левицький).
2. Падати па землю (про опади).
Уже біля станції дощ нагло вщух. З неба просівалися ще тільки його залишки (П. Панч);
Лапатий просіявся сніг (Л. Первомайський).
3. Сипатися, проходити крізь щілини, отвори і т. ін.
При роботі комбайна ККР-2 роздрібненийґрунт просіюється крізь просвіти в елеваторах (з наук. літ.);
// перен. Проникати крізь щось прозоре (про світло).
Над колонами має бути різнокольорове скло, крізь яке просіватиметься сонячне проміння (Л. Смілянський).
4. розм., рідко. З'являтися, пробиватися (про вуса).
Кволим виріс її хлопчик, полохливим: уже на верхній губі просіваються вуса, а й досі проступають сльози, коли машина переїде собаку (П. Панч).
5. тільки недок. Пас. до просіва́ти, просі́ювати.
Словник української мови (СУМ-20)