Словник української мови у 20 томах

протамін

ПРОТАМІ́Н, у, ч., біол.

Низькомолекулярний білок із значною кiількiстю лужних амiнокислот (особливо аргініну), що мiститься в ядрах сперматозоїдiв риб i птахiв.

Методом часової діелектричної спектроскопії вивчено просторову структуру протаміну (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протамін — протамі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови