протипоказання
ПРОТИПОКАЗА́ННЯ, я, с.
1. Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін.
Деякі хвороби (активний туберкульоз, малярія) є протипоказанням для переливання крові, оскільки вони викликають алергічні стану організму (з наук. літ.);
Основними протипоказаннями щодо купання в відкритих водоймах є різке ослаблення харчування, хвороби серця, значне недокрів'я, запалення нирок (з навч. літ.);
// Ознака чи обставина, наявність якої робить неможливим застосування або виконання чого-небудь.
Природних протипоказань для посадки пілотованого корабля на Марс практично нема (з газ.).
2. юр. Показання, що суперечить показанню іншої особи або виключає його.
Протипоказання свідків.
Словник української мови (СУМ-20)