протипоказання

протипоказа́ння

-я, с.

1》 Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін. Протипоказання ліків.

|| Ознака чи обставина, наявність якої унеможливлює застосування або виконання чого-небудь.

2》 юр. Показання, що суперечить показанню іншої особи або виключає його. Протипоказання свідків.

Значення в інших словниках

1. протипоказання — протипоказа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. протипоказання — ПРОТИПОКАЗА́ННЯ, я, с. 1. Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін.  Словник української мови у 20 томах