протовплюватися
ПРОТО́ВПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОТО́ВПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. прото́впляться; док., розм.
Штовхаючись, проходити, пробиратися крізь натовп куди-небудь.
Гаряче дихаючи й поблискуючи очима, протовплювались до веранди три якісь зловісні силуети (С. Васильченко);
У двох місцях у натовпі рухнулися люди, і, протовплюючись між ними, тихо наближались до переднього краю – од огорожі один, а ззаду.. другий (А. Головко);
За народом так насилу протовпилися [попи] до хати (Г. Квітка-Основ'яненко);
Поперед себе звелів Гвинтовка їхати чотирьом козакам, а тоб і не протовпивсьдо намету (П. Куліш);
Коли до міста приїхав лектор, який мав розповісти про таємниці літальних машин, в залу, де відбувалася лекція, важко було протовпитись (Б. Антоненко-Давидович);
Людей стояло на площі сила-силенна, не можна було протовпитись (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)