протовпом
ПРО́ТОВПОМ, присл., діал.
Проштовхуючись, проштовхавшись.
Як стояла [Мелашка] в одній сорочці, так протовпом і кинулась між люди просто до Лавріна (І. Нечуй-Левицький);
* Образно. Прибутні води залили береги, поля, села. Вони протовпом мовчки линуть повз пароплав, повз Київ на південь, до Моря (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)