Словник української мови у 20 томах

протовчений

ПРОТО́ВЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до протовкти́.

Протовчене пшоно;

// прото́́вчено, безос. пред.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протовчений — прото́вчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови