протон

ПРОТО́Н, а, ч.

Стабільна позитивно заряджена елементарна частинка атомного ядра будь-якого хімічного елемента.

До складу ядра атома входять протони. Кількість протонів всередині ядра атома дорівнює кількості електронів, що обертаються навколо ядра (з наук. літ.);

Електрон і протон – то спершу виявлені елементарні частинки. Згодом було знайдено нейтрон і позитрон (з наук.-попул. літ.);

– Протон – це ядро водню, і відповідно до цього він має в електронній оболонці лише один електрон (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. протон — прото́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. протон — -а, ч. Позитивно заряджена елементарна частинка атомного ядра будь-якого хімічного елемента.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протон — прото́н (від грец. πρώτος – перший) стабільна позитивно заряджена елементарна частинка кожного атомного ядра будь-якого хімічного елемента. Маса П. становить 1836,1 маси електрона.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. протон — Суб'ядерна частинка з додатним електричним зарядом (рівним за значенням заряду електрона) та масою 1,6726∙10-27 кг; складник усіх атомних ядер; відкритий 1919 Е.Резерфордом; див. атом.  Універсальний словник-енциклопедія