протоптаний

ПРОТО́ПТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до протопта́ти.

Де ж ти дівся, в Яр глибокий Протоптаний шляху? (Т. Шевченко);

Остап ішов навпростець, минаючи вузькі, криві стежки, протоптані товаром і пастухами (М. Коцюбинський);

Він непевно ступав ногами, наче не просто собі йшов, а намагаючись обов'язково попадати ногами в протоптані сліди Сахновського (А. Головко);

Ворог рубатиме втікачів, наздоганяючи їх по протоптаному снігу (Іван Ле);

* Образно. В кращих, коронних своїх творах Павло Тичина вмів піднятись на ті верховини, куди не було протоптаних його попередниками стежок (з газ.);

// прото́птано, безос. пред.

Мимо самого вікна протоптано вузеньку стежку (С. Васильченко);

Данило луками якраз і не радив іти. Тудою після недавнього снігопаду ще й сліду, мабуть, не протоптано (А. Головко).

2. у знач. прикм., розм. Який протоптався, став дірявим від довгого ходіння.

Протоптані черевики; Протоптаний килим.

Значення в інших словниках

1. протоптаний — прото́птаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. протоптаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до протоптати. || протоптано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., розм. Який протоптався, став дірявим від довгого ходіння. Протоптані черевики. Протоптаний килим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протоптаний — іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними) стежка́ми. Діяти так, як хтось раніше діяв; наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т. ін. своїх попередників.  Фразеологічний словник української мови