протопт

ПРОТО́ПТ, у, ч., рідко.

Слід (сліди) від ходіння, по якому згодом виникає стежка.

Бачитиму стежки і протопти весняні, що, мов гілля від стовбура, простегатимуться від дороги у всі боки – до сіл, хуторів, до Дніпра та видалинків при ньому (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. протопт — див. стежка  Словник синонімів Вусика