протопресвітер

ПРОТОПРЕСВІ́ТЕР, а, ч., церк.

Головний священик у великих соборах;

// У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах.

Значення в інших словниках

1. протопресвітер — протопресві́тер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. протопресвітер — див. СВЯЩЕНИК  Словник синонімів Караванського
3. протопресвітер — 1. Звання, що надають головному серед протоієреїв; 2. Особа, що отримала це звання  Словник церковно-обрядової термінології
4. протопресвітер — -а, ч., церк. 1》 Головний священик у великих соборах. 2》 У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. протопресвітер — Надсвященик, див. пресвітер  Словник чужослів Павло Штепа
6. протопресвітер — Протопресві́тер, -ра; -тери, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)