Значення в інших словниках
-
протопресвітер —
протопресві́тер іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
протопресвітер —
1. Звання, що надають головному серед протоієреїв; 2. Особа, що отримала це звання
Словник церковно-обрядової термінології
-
протопресвітер —
-а, ч., церк. 1》 Головний священик у великих соборах. 2》 У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
протопресвітер —
Надсвященик, див. пресвітер
Словник чужослів Павло Штепа
-
протопресвітер —
ПРОТОПРЕСВІ́ТЕР, а, ч., церк. Головний священик у великих соборах; // У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах.
Словник української мови у 20 томах
-
протопресвітер —
Протопресві́тер, -ра; -тери, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)