Значення в інших словниках
-
протоколювати —
протоколюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
протоколювати —
-юю, -юєш, недок. і док., перех. Вести, складати протокол (у 1, 2 знач.); заносити що-небудь у протокол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
протоколювати —
ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що. Вести, складати протокол (у 1, 2 знач.); заносити що-небудь у протокол. Тепер я міг би протоколювати це “засідання” (Д. Бузько); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
протоколювати —
ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.
Словник синонімів української мови
-
протоколювати —
Протоколюва́ти, -колю́ю, -колю́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)