протоколювати

ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. і док., що.

Вести, складати протокол (у 1, 2 знач.); заносити що-небудь у протокол.

Тепер я міг би протоколювати це “засідання” (Д. Бузько);

* Образно. Письменник не протоколює плин життя героя, а добирає епізоди, які освітлюють, розкривають смисл його життя (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. протоколювати — протоколюва́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. протоколювати — див. ЗАПИСУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. протоколювати — -юю, -юєш, недок. і док., перех. Вести, складати протокол (у 1, 2 знач.); заносити що-небудь у протокол.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протоколювати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док.  Словник синонімів української мови
5. протоколювати — Протоколюва́ти, -колю́ю, -колю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)