протопресвітер
ПРОТОПРЕСВІ́ТЕР, а, ч., церк.
Головний священик у великих соборах;
// У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протопресвітер — протопресві́тер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- протопресвітер — див. СВЯЩЕНИК Словник синонімів Караванського
- протопресвітер — 1. Звання, що надають головному серед протоієреїв; 2. Особа, що отримала це звання Словник церковно-обрядової термінології
- протопресвітер — -а, ч., церк. 1》 Головний священик у великих соборах. 2》 У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протопресвітер — Надсвященик, див. пресвітер Словник чужослів Павло Штепа
- протопресвітер — Протопресві́тер, -ра; -тери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)