1. Орфографічний словник української мови

протопресвітер

протопресві́тер

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протопресвітер — див. СВЯЩЕНИК Словник синонімів Караванського
  2. протопресвітер — 1. Звання, що надають головному серед протоієреїв; 2. Особа, що отримала це звання Словник церковно-обрядової термінології
  3. протопресвітер — -а, ч., церк. 1》 Головний священик у великих соборах. 2》 У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протопресвітер — Надсвященик, див. пресвітер Словник чужослів Павло Штепа
  5. протопресвітер — ПРОТОПРЕСВІ́ТЕР, а, ч., церк. Головний священик у великих соборах; // У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах. Словник української мови у 20 томах
  6. протопресвітер — Протопресві́тер, -ра; -тери, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)