1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

протопресвітер

Протопресві́тер, -ра; -тери, -рів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протопресвітер — протопресві́тер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. протопресвітер — див. СВЯЩЕНИК Словник синонімів Караванського
  3. протопресвітер — 1. Звання, що надають головному серед протоієреїв; 2. Особа, що отримала це звання Словник церковно-обрядової термінології
  4. протопресвітер — -а, ч., церк. 1》 Головний священик у великих соборах. 2》 У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. протопресвітер — Надсвященик, див. пресвітер Словник чужослів Павло Штепа
  6. протопресвітер — ПРОТОПРЕСВІ́ТЕР, а, ч., церк. Головний священик у великих соборах; // У дореволюційній Росії – головний священик у військовому та придворному відомствах. Словник української мови у 20 томах