протопт
ПРОТО́ПТ, у, ч., рідко.
Слід (сліди) від ходіння, по якому згодом виникає стежка.
Бачитиму стежки і протопти весняні, що, мов гілля від стовбура, простегатимуться від дороги у всі боки – до сіл, хуторів, до Дніпра та видалинків при ньому (Григір Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протопт — див. стежка Словник синонімів Вусика