протоптуватися
ПРОТО́ПТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОТОПТА́ТИСЯ, топчу́ся, то́пчешся, док.
1. Утворюватися від ходіння, топтання (про стежку, дорогу, слід і т. ін.).
2. розм. Протиратися від довгого носіння (перев. про взуття).
Чобіт мі [мені] ся протоптав, пальчики мі [мені] видно (з народної пісні).
3. тільки док., розм. Топтатися (у 1–3 знач.) якийсь час.
4. тільки недок. Пас. до прото́птувати.
Словник української мови (СУМ-20)