протоптувати

ПРОТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., що.

1. Топчучи, ходячи, прокладати, утворювати (стежку, дорогу, слід і т. ін.).

По зеленій леваді побігла до ставка тоненька стежка, котру вона протоптала ще дівочими ногами, як ходила до ставочка по воду (І. Нечуй-Левицький);

Побіч скали.. брати протоптали маленьку стежку, куди після купелі вилазили з води (І. Франко);

Цією стежкою зроду-віку не ходили люди. Це звірі протоптали її за тисячоліття (І. Багряний);

Ворона протоптала вздовж води справжню мережану стежечку (О. Донченко);

// Топчучи, наступаючи ногами, приминати (перев. сніг).

2. розм. Довго ходячи, протирати (перев. взуття).

Протоптати чоботи; Протоптати килим.

Значення в інших словниках

1. протоптувати — прото́птувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. протоптувати — див. топтати  Словник синонімів Вусика
3. протоптувати — -ую, -уєш, недок., протоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Топчучи, ходячи, прокладати, утворювати (стежку, дорогу, слід і т. ін.). || Топчучи, наступаючи ногами, приминати (перев. сніг). Протоптувати стежку. 2》 розм. Довго ходячи, протирати (перев. взуття). Протоптати килим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протоптувати — топта́ти (прото́птувати) / протопта́ти сте́жку (сте́жечку, дорі́жку) до кого і без додатка. 1. Залицятися, вчащати до кого-небудь. Нащо ти дурив моє дитя, нащо топтав до неї стежку? Нащо залицявся, коли не думав її брати? (М.  Фразеологічний словник української мови
5. протоптувати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови