протоптувати
прото́птувати
-ую, -уєш, недок., протоптати, -топчу, -топчеш, док., перех.
1》 Топчучи, ходячи, прокладати, утворювати (стежку, дорогу, слід і т. ін.).
|| Топчучи, наступаючи ногами, приминати (перев. сніг). Протоптувати стежку.
2》 розм. Довго ходячи, протирати (перев. взуття). Протоптати килим.
Великий тлумачний словник сучасної української мови