проточений

ПРОТО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до проточи́ти¹.

Широкий рот, обрамований короткою борідкою, та ніздрі широкого носа зачорніли, неначе нори, проточені кротами та мишами серед глухої кропиви (І. Нечуй-Левицький);

Блиснув [Карпо] сірими очима, і різкі півкола вій пурхнули вгору, аж торкнувшись широких, з прогалинками, наче проточених чимсь, брів (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. проточений — прото́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. проточений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до проточити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проточений — Прото́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)