проточний
ПРОТО́ЧНИЙ, рідко ПРОТІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який тече, не стоїть (про воду).
Втомиться [Галя] .. – все округи мішатись починає ув очах; що дослуха [дослухається] – наче крізь воду проточну (Марко Вовчок);
Форелева ікра дуже чутлива до світла і до того ж потребує чистої проточної води (з наук.-попул. літ.);
– Він [рис] теплої води, скажімо, не любить, йому тільки свіжу, протічну.. давай... (О. Гончар);
// З текучою, не стоячою водою (про водойму).
Водойми бувають різні. Поділяються вони на стоячі й проточні (з газ.);
Озеро невелике, з півтора кілометри. Воно протічне, на середині – до вісімнадцяти метрів глибини (Т. Масенко).
2. техн. Який діє завдяки рухові рідини або пари.
Проточна система змащування;
// Признач. для протікання рідини, проходження пари.
Проточна частина турбіни.
Словник української мови (СУМ-20)