протрюхати
ПРОТРЮ́ХАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Док. до трю́хати.
По.. дорозі протрюхала конячка, запряжена в маленькі санки (П. Панч);
Кинувся [хлопець] підтюпцем, приклавши до грудей руки. Протрюхавши чимало, пішов повільно, відсапуючись (Є. Гуцало).
2. Трюхати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)