протрясти
ПРОТРЯСТИ́, су́, се́ш, док.
1. що. Просіяти що-небудь (крізь сито, решето і т. ін.).
Ой сусідко, сусідко, сусідко! Позич мені решітко, решітко: Я си [собі] муки протрясу, протрясу, Завтра тобі принесу, принесу! (з народної пісні).
2. кого, розм. Провезти кого-небудь нерівною, тряською дорогою або в тряському екіпажі.
Забаг [Іван] іще протрясти панотця до міста (Л. Мартович).
3. що, розм. Витратити марно (гроші); протринькати.
У Чернігові аж п'ять кіп протряс [Халявський], щоб його не держали та відпустили оженитись (Г. Квітка-Основ'яненко).
4. кого – що і без прям. дод. Трясти якийсь час.
Словник української мови (СУМ-20)