протуберанці
ПРОТУБЕРА́НЦІ, ів, мн. (одн. протубера́нець, нця, ч.), спец.
Світні утворення з розжарених газів, що спостерігаються у вигляді яскравих виступів різноманітної форми на краю сонячного диска.
Проявом активності внутрішніх процесів Сонця є протуберанці – викиди палаючого газошлаку як побічного продукту (з наук.-попул. літ.);
Весь небокрай у бік Сорочинців і Миргорода горів дивним палахкотінням протуберанців (І. Цюпа);
* У порівн. В передвічнім вирі атоми, форми й задуми Вихрились, вибухали, прагнули мір і тіл, Пінились над безоднями, бились перед завадами, Кидались протуберанцями (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)