Словник української мови у 20 томах

протуркотіти

ПРОТУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ПРОТУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док.

1. Док. до туркоті́ти, туркота́ти.

Протуркотіло старе колоддя під колесами (П. Загребельний);

На ліву віконницю сів єгипетський голуб і протуркотів своє ласкове “супруг” (М. Хвильовий);

В лугах озвався деркач, у полях протуркотіла підвода (М. Стельмах).

2. Туркотіти, туркотати якийсь час.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протуркотіти — протуркоті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. протуркотіти — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  3. протуркотіти — -очу, -отиш і протуркотати, -очу, -очеш, док. 1》 Док. до туркотіти, туркотати. 2》 Туркотіти, туркотати якийсь час. Протуркотіти вуха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протуркотіти — протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В.  Фразеологічний словник української мови
  5. протуркотіти — Протуркоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. = протуркотати.  Словник української мови Грінченка