протурчати —
протурча́ти дієслово доконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
протурчати —
-чу, -чиш, док., рідко. Те саме, що протуркати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
протурчати —
протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В.
Фразеологічний словник української мови
протурчати —
Протурча́ти, -чу, -чиш гл. 1) = протуркотати. 2) — голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав. Г. Барв. 497.
Словник української мови Грінченка