протяжка

ПРОТЯ́ЖКА, и, ж.

Багаторізцевий інструмент, яким обробляють наскрізні отвори або зовнішні поверхні заготовок, зрізуючи широкі й тонкі шари металу.

Інструменти високої точності, такі, як протяжки, .. мають центрові отвори з запобіжним конусом або запобіжною виточкою (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. протяжка — протя́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. протяжка — -и, ж., спец. Багаторізцевий інструмент, яким обробляють наскрізні отвори або зовнішні поверхні заготовок, зрізуючи широкі й тонкі шари металу.  Великий тлумачний словник сучасної мови