протяжливий

ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що протя́жний.

Він лежав навзнак, і важке протяжливе хрипіння виривалося з його грудей (Г. Хоткевич);

Хто ж це так гарно виводить? Пісня старовинна і по-дідівському протяжлива, а голос молодий (І. Волошин);

Були співи тужливі і безнадійні, протяжливі й короткі, як скрик (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. протяжливий — протя́жливий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. протяжливий — -а, -е, розм. Те саме, що протяжний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. протяжливий — ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал.  Словник синонімів української мови