протяжливий

ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що протя́жний.

Він лежав навзнак, і важке протяжливе хрипіння виривалося з його грудей (Г. Хоткевич);

Хто ж це так гарно виводить? Пісня старовинна і по-дідівському протяжлива, а голос молодий (І. Волошин);

Були співи тужливі і безнадійні, протяжливі й короткі, як скрик (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протяжливий — протя́жливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. протяжливий — -а, -е, розм. Те саме, що протяжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протяжливий — ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Словник синонімів української мови