протяжливий

ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Сонце сідало за Межиріцькою горою, в'язальниці верталися з поля, протяжна пісня розходиться далеко навкруги (К. Гордієнко); Протяглий гул моторів зачувся в почорнілому небі (Л. Первомайський); Знадвору долітає тягучий дзвін, ніби крізь сон скликаючи людей до служби (С. Васильченко); Несподівано розляглася пісня поважна та сумна (І. Нечуй-Левицький); Не вирізняєш окремих вибухів, вони зливаються докупи, мов розкоти одного затято протяжливого грому (Н. Тихий); Вітер шарпав високий прокволистий плач (О. Донченко); Пісня та не дрібна, не швидка та весела, а жалібна, витяжна, плакуча (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протяжливий — протя́жливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. протяжливий — -а, -е, розм. Те саме, що протяжний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протяжливий — ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ, а, е, розм. Те саме, що протя́жний. Він лежав навзнак, і важке протяжливе хрипіння виривалося з його грудей (Г. Хоткевич); Хто ж це так гарно виводить? Пісня старовинна і по-дідівському протяжлива, а голос молодий (І. Словник української мови у 20 томах