протяжність
ПРОТЯ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
1. Властивість за знач. протя́жний.
2. Відстань, зайнята чим-небудь (перев. у довжину); певний простір; протяг (див. про́тяг² 1).
Треба було нанести на карту невідомі береги Північної Землі, з'ясувати протяжність її на північ і захід (з наук.-попул. літ.);
Мільйон чотириста тисяч кілометрів – така протяжність залізничних магістралей світу (з наук. літ.);
// Троивалість чогось (переважно часу).
Минуло небагато часу. Чи може, багато? Неможливо визначити його протяжність (О. Бердник).
3. філос. Одна з основних характеристик простору, що виражає його розміри.
Якщо простір характеризує протяжність матеріальних об'єктів, їх становище по відношенню до інших об'єктів, то час характеризує послідовність матеріальних процесів, їх тривалість (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)