протяжно
ПРОТЯ́ЖНО.
1. Присл. до протя́жний.
Протяжно загули сурми та фаготи (Панас Мирний);
Се голос гірської трембіти, яка щось заповідає сумно і протяжно, мов виразний жаль (О. Кобилянська);
Параска федотівна, .. протяжно завиваючи, заплакала (Б. Антоненко-Давидович);
На вокзалі кричав традіційний паровик голосно і протяжно (М. Хвильовий);
Якийсь болотяний птах скрикнув удалині протяжно і жалібно (О. Донченко).
2. діал. Присл. до протяжни́й 3.
Дозя вийшла, протяжно і солодко поглянувши на барона (І. Франко);
Прокіп .. потім кілька разів протяжно й голосно позіхнув (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)