профануватися
ПРОФАНУВА́ТИСЯ, ну́ється, недок.
Пас. до профанува́ти.
У “Подорожі ученого доктора Леонардо” М. Йогансен піддає іронічному і гротесковому зниженню, крім інших, і міфологічні образи. З використанням мотивів античної міфології у повісті профануються тема стосунків чоловіка й жінки, тема смерті й потойбічного світу (з наук.-попул. літ.);
Таїнство Хрещення не повинне профануватися і перетворюватися на етнографічний обряд, що здійснюється з цілями, що не мають нічого cпільного із суттю християнства (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)